Розділ 1. Вставні та вставлені конструкції як синтаксичні одиниці сучасної української літературної мови

Характеристика вставних слів і словосполучень

Вставними називаються слова, словосполучення, речення, які вводяться в інше речення, але синтаксично з ним не пов’язані, інтонаційно відокремлюються від нього і вносять додаткові повідомлення, уточнення чи пояснення до змісту основного речення. [ 6 ]

Вставні слова відрізняються від інших складників речення не тільки тим, що не мають із ними граматичного зв’язку, а й, як правило, вносять те чи інше стилістичне забарвлення, бо підкреслюють зміст речення, оцінюють висловлену там думку, дають побіжні зауваження. Таким чином, вставні елементи глибоко вростають у речення як стилістичний фактор. Адже це слова, словосполучення чи речення, за допомогою яких автор виражає своє ставлення до того, про що він повідомляє. Це ставлення може бути різним: впевненістю, припущенням, підтвердженням, сумнівом, запереченням тощо. Тобто з цього випливає, що вставні компоненти відіграють важливу роль в зв’язності, лаконічності, текстовій організації, як тексту художнього чи наукового, так і тексту реферативного.

Найчастіше, саме в реферативному тексті, вставні компоненти характеризуються певною змістовою виокремленістю -  вони не зливаються зі змістом базового, основного речення, а містять додаткову, частіше пояснювальну інформацію. Особливу увагу привертають у рефераті деякі особливості вставних компонентів, що виражені словами чи словосполученнями. Частина їх, незважаючи на певну ізоляцію від основного речення, перебуває з ним у певному граматичному об