Повідомлення додаткового змісту, що виражається вставленою конструкцією, відбувається шляхом вторгнення в основний зміст речень-роз’яснень, доповнень, що полегшують сприйняття, розуміння сказаного. Якщо вставлений компонент, не маючи достатніх ознак речення, слугує для вираження суті, властивої реченню, то слід гадати, що він являє собою неповне речення чи побудову аналог-речення.

Вставлені компоненти можуть виражатися як членами речення чи предикативними частинами складного речення, так і можуть у синтаксичному відношенні виступати в ролі «чужорідного» в складі основного речення; можуть бути включені за допомогою сполучників і сполучних слів або ж і без їхньої допомоги.

Існує також декілька класифікацій вставлених конструкцій, але у цій роботі проаналізовано досліджувані компоненти за класифікацією, запропонованою І. Р. Вихованцем «Граматика української мови». [ 3]

За значенням розрізняють такі групи вставлених конструкцій:

1. Вставлені конструкції, які доповнюють або пояснюють зміст основного речення (наприклад, а) зазначено, що суб’єктами державного контролю слід вважати органи державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), фізичні та юридичні особи, (Дод., 35)  б) ... при владі залишається Президент Кучма (або його найближче адміністративне оточення) через відміну або зрив Президентських виборів і введення надзвичайного стану тощо) (Дод., 2)
2. Вставлені конструкції, які несуть в собі попередні авторські замітки (наприклад, серед них питання бідності (яка була, звичайно, є і залишається в управлінському контексті однією з найболючіший проблем минулого й сучасного), інших соціальних проблем тощо) (Дод., 25)