На менш важливо висвітлити якомога повніше питання про визначення ціни нових товарів і послуг та рівень рентабельності на вкладені кошти.
Залежно від поставленої мети на споживчому ринку можуть бути використані різні стратегії ціноутворення:
- укорінення на ринку з високим рівнем конкуренції;
- максимізація прибутку в поточному періоді;
- завоювання більшої частки ринку за показником якості товарів;
- завоювання ринку нового товару;
- виживання на ринку.
Для оцінки можливостей реалізації тієї чи іншої стратегії розглядаються умови діяльності підприємств з трьох позицій:
1) орієнтація на витрати;
2) орієнтація на можливості ринку(на конкуренцію);
3) орієнтація на попит.
Попит обумовлює максимальну ціну, яку підприємство може запросити за свою продукцію чи послуги, а мінімальна ціна визначається витратами підприємства. Кожне підприємство на ринку прагне встановити таку ціну на свій товар, яка б повністю покривала всі витрати на його виробництво та збут, включаючи певний розмір прибутку. Але ринкова вартість товару на конкурентному ринку включає не індивідуальні, а суспільно необхідні витрати і середню норму прибутку, яка складається за середніх умов виробництва даного товару, що обумовлює прагнення кожного підприємства до скорочення витрат і одержання більшого прибутку. Якщо витрати підприємства будуть вищі за середні, то таке підприємство збанкрутує, і навпаки, якщо витрати будуть нижчими, то його фінансовий стан буде надійним. Верхня точка відхилення ціни, або максимальна ціна, а отже, і величина прибутку залежатиме, насамперед, від конкурентного стану самого ринку.
На першому етапі переходу до ринкових відносин най вірогіднішим є ринок чистої конкуренції, який характеризується великою кількістю цілком самостійних продавців і великою кількістю покупців. Ціна на такому ринку встановлюється стихійно за співвідношенням попиту і пропозиції, і їх коливання навколо ринкової вартості товару незначні.