1. Вступ

У сучасних інформаційних системах цілком чітко вимальовується тенденція до вбудови лінгвістичних сервісів у засоби комп'ютерної обробки даних і знань. Це обумовлює необхідність розроблення й удосконалення інтелектуальних систем опрацювання природномовної інформації. Зокрема, в контексті сучасних глобалізаційних процесів і загальносвітової тенденції розвитку лінгвотехнологій набуває актуальності питання створення багатомовних лексикографічних систем (Л-систем), адаптованих до інтегрування в контури автоматизованої обробки текстів. Двомовна лексикографія природно позиціонується як базова при побудові багатомовних Л-систем. У цьому зв’язку вона вимагає й побудови відповідного комп’ютерного інструментарію, здатного ефективно розв’язувати питання двомовної лексикографії.

Лексикографія (від грец. λεξικογραφία та грец. λεξικόν  словник і грец. γράφω — пишу), словникарство — розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та опрацюванням їх теоретичних засад. Відповідно до цього виділяють практичну й теоретичну лексикографію. Тісно пов'язана з лексикологією. Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос (див. Глосографія), тобто тлумачення написів на берегах і в тексті рукописів книг.