Розділ I. Білий рух на Півдні

15 листопада 1917 р. був створений перший Білий фронт – Південний. По виразу Н.П. Полторацького він був «наиболее важным» із всіх фронтів Громадянської війни. Саме тоді в донську столицю  Новочеркаськ приїхав

генерал Алексєєв Михайло Васильович, який поклав початок формуванню з добровольців, офіцерів і юнкерів збройної сили, що отримала згодом назву Добровольчої армії.

19 грудня 1918 приїхав до Новочеркаська генерал Корнілов Лавр Георгійович який перейняв  командування армією. Генерал Алексєєв взяв на себе громадянське управління територією, яка  була зайнята Добровольчою армією, зовнішні зносини та фінанси, а за генералом Каледіним залишилося управління областю Війська Донського. Армія до того часу налічувала всього 4 тис. Бійців.

На початку лютого, прийшовши до переконання в безцільності подальшого перебування армії на Дону, генерал Корнілов вирішив відвести добровольців на Кубань, в Катеринодарі знаходилося велике число вірних кубанських козаків, з'єднання з якими мало збільшити армію. Так почався легендарний 1-й Кубанський «Крижаний» похід.

Добровольча армія зразка 1 -го Кубанського походу була, як назвав її один військовий історик, «військово-історичної загадкою». Любов до Батьківщини і віра в вождя рухали цю жменю погано озброєних людей на безприкладний у військовій історії похід. Без надії на допомогу, без тилу, без снарядів Добровольча армія, високо піднявши прапор Єдиної Великої Росії, пішла проти заливала країну червоною хвилі назустріч невідомому майбутньому. Навряд чи за всю свою військову історію в Росії була коли-небудь армія рівна за героїзму добровольцям Корнілова. Великі потрясіння великої країни породили велику по духу жменю героїв.

Повільно просуваючись по Кубані, з'єднавшись з кубанськими добровольцями (3 тис. Осіб), довівши свою чисельність до 6 тис. Бійців,