РОЗДІЛ 1

Умови ґрунтоутворення

        Географічне положення. Україна розташована на південному заході Східної Європи. Найбільша протяжність її те­риторії з заходу на схід становить 1316 км, а з півночі на пів­день — 893 км. На заході Україна межує з Польщею, Словаччиною і Угорщи­ною, на півночі — з Білоруссю, на північному сході і сході—з Росією, на південному заході — з Румунією і Молдовою. На півд­ні рубежі республіки виходять до Чорного і Азовського морів. Загальна площа України становить 60355 тис. га, орні землі займають 34,4 млн га, сіножаті — 2,2, пасовища — 4,8 млн га. Значна площа сільськогосподарських угідь розміщена на меліо­рованих землях. Республіка має 2,7 млн га осушених і 2,5 млн га зрошуваних земель. Ліси та чагарники поширені на площі 10,0 млн га.Рівнинна частина України займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнинної країни. В її межах з півночі на південь чітко виражена зміна ландшафтних зон: мішаних лісів (МЛ), Лісостепу (ЛС) і Степу (С). Степова зона поділена на дві підзони: Північно-степову і Південно-степову (сухостепову). На заході України знаходиться Карпатська гірська країна, на півд­ні — Гірський Крим.[2]

         Клімат. На основній території республіки клімат помірно кон­тинентальний і лише на Південному березі Криму — субтропічний.  Сухі схід­ноєвропейські повітряні маси зумовлюють континентальний клімат з нестійким зволоженням і частими посухами в східних і південно-східних районах.Характерною особливістю клімату Гірського Криму є посуш­ливість і сильні вітри. На відкритих ділянках, зокрема на терито­рії передгірно-степової зони, навесні виникають пилові бурі.

       Рослинність. Рослинність Степу представлена різнотравно-типчаково-ковиловими і типчаково-ковиловими степами. У зоні сухого степу ґрунти формуються під полиново-типчаково-ковиловими степами, В їх складі багато