Цунамі та їхня роль в географічному середовищі
25

це можна зробити двома різними способами Перший спосіб полягає у використанні приливоміри в режимі реального часу за допомогою засобів супутникової телеметрії, якій у всьому цьому відводиться ключова роль. Приливоміри являють собою якусь різновид першої океанської лінії системи попередження ". Другий спосіб, за словами Епплегейта, полягає у використанні ряду океанських бакенів. Національна адміністрація з океану та атмосфери США (НАОА) використовує шість бакенів неподалік від узбережжя шт. Аляска і північно-західній частині Тихого океану, за допомогою яких можна збирати дані про високих тисках хвиль цунамі, що поширюються у відкритому океані. Подібні технології застосовуються в Тихому океані лише з 2001 року, сказав Епплегейт.
"Але найважливішою частиною будь-якого центру попередження про цунамі в дійсності не є технології виявлення, а технології оповіщення, - сказав він. - А ще важливіше просвіта громадськості, яке повинно здійснюватися заздалегідь, щоб у разі надходження такого попередження люди знали, що робити і де рятуватися ". Одним з найважливіших компонентом будь-якої системи раннього попередження, за словами Епплегейта ", є оцінка, яка дозволяє дослідникам з'ясовувати, де в минулому виникали цунамі, з'ясовувати батиметрія (заміри глибини води) і топографію берегової лінії і визначати, як далеко може поширитися вглиб суші вода, і, отже, куди можуть благополучно евакуюватися люди ". Наступного тижня в Кобе прибуде делегація США на чолі з Державним департаментом, до якої увійдуть представники президентської Національної ради з науки і техніки, Агентства США з міжнародного розвитку, НАОА, Геологічного нагляду США, Національного наукового фонду, НАСА, ряду посольств США, Міністерства транспорту та Міністерства охорони здоров'я та соціальних служб США.
За словами Лагон, ще до цунамі США були одним з головних партнерів ООН та приймаючої японської сторони щодо проведення робіт щодо зменшення ризиків до виникнення катастроф. "Зокрема, щодо забезпечення того, щоб країни третього світу зміцнювали свою інфраструктуру і інвестували у