Розглянемо ієрархію азональних одиниць фізико-географічного районування на прикладі України. Фізико – географічна країна. Україна знаходиться у межах трьох фізико-географічних країн: Східноєвропейської рівнини (її південно-західної частини), Карпатської гірської (її середньої частини) і Кримських гір. Східноєвропейська рівнинна країна охоплює понад 90% площі всієї території України, на гірські країни загалом припадає 7%..

Фізико-географічний край. У лісостеповій зоні виділяють три фізико-географічні краї: Дністровсько-Дніпровський (у межах частин Подільської і Придніпровської височин, що знаходяться на Українському щиті), Лівобережно-Дніпровський (на Придніпровській низовині) та Середньоруський (відповідає схилам однойменної височини). Декілька фізико-географічних країв виділяють також у степовій зоні та її підзонах. Кожна з двох підзон лісової зони творить єдиний великий фізико-географічний край: підзона мішаних лісів – Українське Полісся, підзона широколистих лісів – Західноукраїнський край. Кожна з гірських країн також представлена в Україні одним фізико-географічним краєм – Українськими Карпатами та Кримським гірським краєм. Всього в Україні виділяють 14 країв.

Фізико – географічна область. Західноукраїнський широколистолісовий край поділяється на 5 фізико-географічних областей. Фізико – географічний район. Західноподільська височинна область поділяється – на 6 фізико-географічних районів. А кожний з районів має властиві йому ландшафти.

 На півдні територія України виходить до природно-аквальних комплексів Чорного й Азовського морів [10].

Фізико-географічне районування Світового океану і його частин полягає у визначенні акваторіальних комплексів різних рангів, подібно до того, як вирізняють природно-територіальні комплекси на суходолі. Термін «акваторіальний комплекс» (чи «природно-акваторіальний») вельми пошир