-         сприяють виробленню методологічного підходу до процесу аудиторської перевірки допомагають у роботі аудитора.

Вони покликані відображати інформацію з питань, що підлягають перевірці:

-         методики проведеного аудиту;

-         проведених під час перевірки тестів;

-         зроблених аудитором висновків та прийнятих рішень та рекомендацій.

Після  закінчення аудиту робочі документи залишаються в аудитора. Його право власності на ці документи обмежується етичними нормами та зобов'язанням  конфіденційності перед клієнтом.  Їх не можна вилучати  або вимагати в аудитора, за винятком випадку, коли органами міліції на аудиторську фірму заведено кримінальну справу.

Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації: робочої та підсумкової.

 Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки, тобто її можна назвати додатковою. Додаткова підсумкова документація не є обов'язковою і видається замовникові тільки в тому випадку, коли аудитор вважає це необхідним, або у випадку, коли це обумовлено в договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом. Вона оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Зміст та форми додаткової документації аудиту визначає сам аудитор.

Обов'язковим компонентом підсумкової документації являється аудиторський висновок. Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 “Аудиторський висновок” та № 28 “Аудиторські висновки спеціального призначення”. Законом України “Про аудиторську діяльність” та національним нормативом України з аудиту № 26 передбачено, що аудитор повинен проаналізувати і оцінити інформацію, отриману на підставі аудиторських доказів для формування висновку.

За своїм правовим статусом висновок прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України. Аудиторський висновок складається  у довільній формі.