Порядок проведення аудиту витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт та послуг
17

Адміністративні витрати обліковуються на цьому рахунку до кінця року наростаючим підсумком, а в кінці року списують на фінансові результати основної діяльності (рахунки 79 „Фінансові результати”). Незважаючи на те, що ці витрати не належать до собівартості продукції, аудиторові все ж таки потрібно визначити, яку питому вагу займають ці адміністративні витрати в загальному обсязі випущеної продукції і при необхідності дати пропозиції щодо скорочення витрат апарату управління.

У всіх випадках у першу чергу, аудитор повинен перевірити обґрунтованість кошторисів цих витрат. Потім порівнюють ці дані з фактичними витратами, що відображені в обліку, встановлюють і досліджують причини економії чи перевитрат за тими чи іншим статтями витрат. Бувають випадки необґрунтованого зменшення витрат за тими статтями, де допущено перевитрати, і відповідно збільшуються витрати на тих статях, за якими є економія. Для виявлення цих фактів доцільно здійснювати співставлення сум, зазначених у звітах, із розмірами витрат, зазначених в регістрах аналітичного обліку. Одночасно потрібно перевірити правильність віднесення витрат за первинними документами на окремі статі витрат.

 

1.5. Аудит правильності визначення фактичної собівартості робіт і послуг

 

 

Собівартість – грошове вираження суми витрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції, робіт, послуг. У собівартості відображені всі сторони діяльності підприємства.

Зниження собівартості продукції – визначальний фактор у формуванні прибутку. Тому під час  аудиту слід встановити причини відхилень фактичної собівартості від прогнозованої, виявити резерви зниження собівартості продукції, розробити рекомендації щодо мобілізації внутрішніх резервів її зниження і усунення причин, що призвели до подорожчання продукції.