-       положень про документальне забезпечення захистів в бухгалтерському обліку;

-       обсягу, форми і порядку складання річної (квартальної) бухгалтерської звітності

-       порядку ведення облікових регістрів різними підприємствами;

-       інших нормативних документів, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки.

Правові норми регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні визначені в Законі України від 16.07.1999р. № 996 – ХІV «Про бухгалтерський облік, фінансову звітність в Україні».[8]

Регулювання питань Методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.[12]

Бухгалтерський облік в Україні ґрунтується на міжнародно-визнаних нормах обліку та звітності, основні вимоги яких встановлені Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” та ведеться на підприємстві безпосередньо з дня його реєстрації до моменту ліквідації.

Обліку притаманна певна специфіка залежно від виду діяльності підприємства та форми господарювання.

Бухгалтерський облік зобов’язаний вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.

Організація бухгалтерського обліку має забезпечити:

-       повне й безперервне забезпечення всіх господарських операцій, що були здійснені на підприємстві протягом звітного року;

-       складання встановленої органами державного управління бухгалтерської фінансової звітності.