- реальність даних обліку про затрати на виробництво, які відно­сяться на валові витрати (амортвідрахування, матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальне страхування, видатки майбутніх періодів, позавиробничі видатки, інші витрати);

- правильність реалізації готової продукції;

- об'єктивність визначення валових витрат з метою оподаткування;

- правильність складання декларацій, розрахунків за податка­ми.

Крім того, аудитор перевіряє правильність здійснених бухгалтер­ських записів щодо розрахунків за податками. Зокрема:

- внески з прибутку до бюджету відображаються щомісяця шля­хом запису в дебет рахунка 98 «Податок на прибуток» і в кредит рахунка 641 «Розрахунки за податками»,

- суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, записують у дебет рахунка 70 «Доходи від реалізації» з кредиту рахунка 641 «Розрахун­ки за податками»;

- розрахунки з інших платежів показують за дебетом рахунків 661 «Розрахунки за виплатами працівників» (на суму податків, утриманих із заробітної плати працівників підприємства),  і кредитом рахунка 641 «Розрахунки за податками і платежами» з відображенням на відповідних аналітичних рахунках.

Під час аудиторської перевірки слід уточнити правильність виведення оборотів і сальдо за кожним видом податків  на кінець звітного періоду, для чого дані аналітичного обліку кожного виду податку чи платежу порівнюють із залишками в регістрах аналітичного обліку і Головній книзі за рахунком 641 «Розрахунки за податками» відповідних аналітичних рахунків. Якщо виявлено неточності у розрахунках, слід вжити заходів щодо їх усунення і з'ясувати, чи підприємство заплатило штрафи, пеню податковій інспекції за неправильне визначення розміру податку або його прострочення. Штрафи і пеню слід стягувати з посадової особи, винної у простроченні або у неправильному обчисленні платежу в бюджет.