Податки - це форма надходження коштів державі від інших форм власності, перехід власності з особистої та колективної форми в державну; це фіскальний інструмент формування доходів бюджету.

Сутність податків, як економічної категорії, проявляється через ті функції, які вони виконують.

Існує декілька підходів до класифікації податків. Основні критерії – це форма оподаткування, економічний зміст об’єкта оподаткування, рівень державних структур, які встановлюють податки, та спосіб стягнення.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за кількома ознаками. [19,c.121]

За способом стягнення податки поділяються на розкладні та окладні.

Перші спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні – між платниками. Це історично перша форма стягнення податків. Розкладні податки - у деяких державах встановлюються централізовано для адміністративно-територіальної одиниці, а потім розподіляються по конкретних платниках.

Окладні податки передбачають встановлення спочатку ставок, а відтак, і розміру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників. Звісно, держава прогнозує загальні надходження того чи іншого податку і залежно від потреби в доходах встановлює відповідну ставку. Але стягнення спочатку йде від платника, від розміру об’єкта податкування.