В ході інвентаризації комісія виявила повністю з амортизований малоцінний необоротний матеріальний актив, який продовжує експлуатуватися у виробничій діяльності підприємства. При оприбуткуванні такого об`єкта на балансі керувались нормами П(С)БО 7 «Основні засоби». Згідно з п. 17 П(С)БО 7 якщо залишкова вартість малоцінних необоротних матеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначалась шляхом додавання справедливої вартості цього об`єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об`єкта. ДП «Поліський лісгосп АПК» значну увагу приділяв покращенню стану об`єктів малоцінних необоротних матеріальних активів, тобто проводив поліпшення (ремонт) малоцінних необоротних матеріальних активів, керуючись при цьому П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 16 «Витрати» [21,с.5].

У бухгалтерському обліку розрізняють витрати що:

-       пов`язані з поліпшенням об`єкта малоцінних необоротних матеріальних активів що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, початково очікуваних від використання об`єктів;

-       здійснюють для підтримки об`єкта в робочому стані та одержані початково визначеної суми майбутніх економічних вигод від використання.

Наприклад, в бухгалтерії зламався підлокітник офісного крісла (малоцінні необоротні матеріальні активи). Витрати пов`язані з його заміною, розглядались як витрати, що здійснюються для підтримки об`єкта в робочому стані та одержання початково визначеної суми майбутніх економічних вигод. Вартість заміни підлокітника включали до витрат і відображали за дебетом рахунку 92.