Світовий ринок дорогоцінних металів
31

Не відстає від населення і Нацбанк: в кінці 2002 р. він збільшив обсяг золота у своїх золотовалютних резервах на 8.3 тон - до 23.325 тон. Нарешті, на підвищення попиту зреагували і біржовики. З лютого 2003 р. Універсальна товарна біржа "Контрактовий дім УМВБ" перейшла на щоденні торги банківськими металами, тоді як раніше їх проводили раз на тиждень. Як зазначають банкіри, ця подія є досить важливою для розвитку ринку золота.

Починаючи з 2008 р. НБУ взяв курс на лібералізацію ринку банківських металів. Поміж іншого, НБУ почав кампанію по збору пропозицій комерційних банків щодо лібералізації українського ринку банківських металів. Нацбанк просив вказати, які з дозвільних документів (індивідуальна ліцензія, спеціальний дозвіл) з тих, які вимагалися на той час для проведення операцій з банківськими металами, треба відмінити, а які - залишити. Крім того, банки повинні були внести свої пропозиції щодо змін в нормативно-правових актах, які регламентують роботу уповноважених банків на ринку банківських металів.

В лютому 2008 р. з'явилося офіційне повідомлення про те, що Нацбанк планує розробити заходи по лібералізації ринку дорогоцінних металів в країні: передбачається спростити процедуру ввезення золота в Україну, його декларування, схему його купівлі в комерційних банках, а також покращити умови зберігання золота населенням в комерційних банках.

Отже, український ринок золота динамічно розвивався протягом першої половини 2008 р. На ньому все більше підвищувалася конкуренція, за рахунок чого маржа в деяких банках досягла рівня у 3-4% (по відношенню до цін оптових закупок за кордоном).

Логічним завершенням дискусій та обговорень між банкірами та НБУ стало прийняття останнім на початку серпня 2008 р. пакету оновленої нормативної бази по регулюванню ринку золота в Україні.

Відповідно цих введених змін в нормативно-правовій базі уповноважені банки зобов'язані укладати і підтверджувати угоди з купівлі-продажу банківських металів виключно під час проведення Торговельної сесії, яка є визначеним проміжком часу, що встановлюється та змінюється на підставі постанов Правління НБУ. Ця вимога не стосується лише купівлі-продажу банківських металів на біржах.