Коментована стаття встановлює загальні умови визнання товару як такого, що підданий достатній переробці у випадку, коли такий критерій окремо не обумовлено. Розкриваючи зміст цієї норми, слід зауважити, що у разі, коли стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки не обумовлено міжнародним договором, зазначений критерій встановлюється та застосовується на підставі положень статей 279 і 280 МК та постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. №»1765. [1]

Правило зміни класифікаційного коду застосовується тільки за наявності даних про код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів, одержаного в результаті переробки матеріалів, і про коди матеріалів, з яких виготовлено цей товар і які походять з іншої країни чи невідомого походження.

Якщо такі дані відсутні, то критерій достатньої переробки товару вважається невизначеним. Правило зміни класифікаційного коду виконується за умови відмінності класифікаційного коду за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків від класифікаційних кодів матеріалів, з яких виготовлено цей товар і які походять з іншої країни чи невідомого походження. При цьому не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки товару, операції, зазначені в статті 280 МК.

Слід також зауважити, що критерії достатньої переробки товарів у спеціальних економічних зонах та критерії достатньої переробки наземних (дорожніх) транспортних засобів закріплені у новій редакції статті 18 Закону України "Про єдиний митний тариф"

При визначенні країни походження товару, що ввозиться на митну територію України на умовах будь-якого спеціального преференційного митного режиму, застосовується перелік виробничих і технологічних операцій