Висновок

Проблема як знання про незнання відображає негативний момент проблемної ситуації, який свідчить про обмеженість суб'єкта, його пізнавальних та практичних можливостей на певному етапі розвитку. Як пошуковий метод проблема включає в себе нове знання, але воно має характер припущення і поряд з істинними положеннями містить також і заблудження.

Проблема — це етап зародження нових знань, що має активний пошуковий характер, і в якому істинне переплітається з неістинним, об'єктивний зміст не відділений від суб'єктивного. Це також початковий етап становлення наукової теорії.

Проблема є джерелом розвитку теорії, пошуком шляхів її використання для вирішення практичних завдань, а також визначення меж її застосування і, тим самим, виявлення її обмеженості. Розвиток пізнання можна уявити як перехід від постановки одних проблем до Їхнього вирішення, а потім до постановки нових проблем та подальшого вирішення їх.

Проблема виникає звичайно, коли зустрічається якесь утруднення, коли щось неясно,  і цю неясність необхідно зняти, усунути.

Питання, найчастіше, - це форма вираження проблеми, а проблема - таке питання, відповідь на яке тимчасово або принципово утруднено.

Питання - форма думки, що відбиває недостатність вихідної інформації й структурними складовими своїми орієнтуюча людину на її подолання.

По різних підставах виділяють досить багато видів, або типів питань:

- прості питання й складні;

- повні й неповні;

- осмислені й неосмислені;

- змістовні й незмістовні;

- певні й невизначені;