Джерелом вібрації на гірських підприємствах є також численне устаткування, експлуатація якого в більшості випадків пов'язана і з генерацією шуму.

Горбкуватий рельєф і лісиста місцевість території, що розділяє шумові джерела і поселення, значно знижують інтенсивність шуму. Не виключена  можливість і доцільність штучного формування рельєфу з покращеною шумозахисною характеристикою  за рахунок створення насипів і, зокрема, розміщення породних відвалів.

Значне зниження шумового забруднення повітряного середовища забезпечують рослинні насадження, створюючи так називану "акустичну тінь".

Інтенсивність зниження рівня шуму залежить від ширини смуги шумозахисних насаджень, а також від дендрологічного складу і "конструкції" посадок. Смуга насаджень шириною 25 м сприяє зниженню рівня шуму на 10-12 дб, при цьому хвойні породи дерев переважніше листяних.

Шумозахисні насадження доцільно формувати з дерев′яно-чагарникових великих і швидкозростаючих порід з густою і низькозпущеною кроною.

Структура смуг повинна бути щільної без розривів з посадкою дерев  чи рядами в шаховому порядку.

Чагарники висаджуються з розрахунком перекриття ґрунтового простору.

За формою поперечний профіль шумозахисної смуги повинен наближатися до трикутника, з більш  пологої сторони, спрямований до джерела шуму. Висота дерев повинна бути не менш  7-8 м, чагарників - до 1,5-2  м. Рівень шуму в житлових приміщеннях і дворах повинен бути знижений за рахунок раціонального розміщення,  планування і форми будинків,  а також підвищення їхньої  звукоізолюючої здатності.