Другим непрямим показником забруднення води є біохімічна необхідність в кисні (БНК). Це кількість кисню (мг/л), необхідна на аеробне біохімічне розкладення органічних речовин, що містяться в воді, за певний відрізок часу 1,2,5,20 діб).

Розчинений кисень визначає ступінь чистоти води: чим менший вміст кисню в ній, тим вища її забрудненість органічними продуктами. Окрім того, вміст кисню має суттєвий вплив на процеси самоочищення забруднених вод в річках та озерах.

До показників  забруднення води відноситься також вміст азотовмісних речовин в орнанічній, амонітній, нітритній і нітратній формі, при перевищенні якого відбувається посилення росту водоростей в природних водних об′єктах.

Бактеріологічними показниками є колі-індекс, колі-титр і патогенні організми.

Найбільш розповсюджені джерела патогенних мікроорганізмів – побутові стічні води.

Як було відмічено раніше, стічні води є основним джерелом забруднення водойм та водостоків.

Переходячи до промислових стічних вод підприємств гірничодобувної промисловості, варто відмітити,  що вони мають найбільш суттєвий вплив на стан не тільки водних об′єктів, але і природного середовища в цілому.

В зв’язку з неперервним і значним збільшенням об’єму продукції гірничого виробництва, кількість стічних вод шахт, рудників, кар′єрів, а також збагачувальних фабрик зростає і екологічні наслідки забруднення поверхневих та підземних вод набирає все більших масштабів.

В залежності від походження стічні води поділяються на виробничі, господарсько-побутові і атмосферні.

Виробничі стічні води, отримані в результаті їх використання в різних технологічних процесах чи попутно при добуванні корисних копалин, в свою чергу поділяються на забруднені і нормально-чисті, тобто такі, що не потребують очищення.