Найістотніші зміни гідрогеологічних умов у гірничопромислових районах спостерігаються при будівництві кар'єрів і відкритій розробці родовищ. Наявність поверхневих і підземних вод ускладнює і підвищує небезпеку робіт з розкриття та вийманню корисних копалин. Тому до початку гірничих робіт і в їх процесі здійснюють заходи щодо осушення породних масивів.
При значній водоносності порід, що характеризується підвищеною водопроникністю, широко використовуються водопонижаючі шпари, що обладнані заглибними насосами.
Кар'єрні води, що надходять у технічні водойми - ставки-відстійники, можуть впливати на статичні запаси і гідродинамічні режими підземних вод.
В природних умовах здатність вод до самоочищення досить велика, але небезмежна. Коли забруднення водойм досягає критичних значень, вода не тільки утрачає свої коштовні біологічні властивості, але стає непридатної для побутових і навіть виробничих нестатків. Забруднення вод приводить до загибелі флори і фауни поверхневих водойм.
Річкові води, стікаючи в озера, моря й океани у свою чергу забруднюють їх. В озерах, морях і океанських водах розкладаються, чи розчиняються осідають на дно принесені ріками мінеральні й органічні забруднювачі.
Рис. 2.1. Структура промислових стічних вод гірничих підприємств:
1- буріння шпурів і скважин; 2 - гідровідбій; 3 – розчиненняі вилуговування; 4 - плозахист; 5 - гідрозакладення; 6 - гідротранспорт; 7- спорудження гідровідвалів; 8 - живлення дражных полігонів; 9 – промивання пісків.
2.3.2. Проблема охорони і раціонального використання водних ресурсів невід’ємна від духовних цінностей суспільства. Створено багато міжнародних природоохоронних організацій.
Охорона водних ресурсів — це система міжнародних, державних, регіональних, локальних, технічних, адміністративних, суспільних заходів по раціональному комплексному використанні водних об’єктів.