При великих обсягах газів, що очищаються, застосовують групові чи батарейні циклони. Групові циклони мають загальне підведення і відвід газу, розділений на рівнобіжні канали по числу елементів. У батарейному циклоні елементи поєднуються в один корпус і мають загальне підведення і відвід газу через направляюче пристрій, що закручує потік. Ефективність батарейних циклонів трохи нижче ефективності окремих елементів.
До апаратів відцентрової дії відносяться також ротаційнні і вихрові пиловловлювачі. У радіальних пиловловлювачах тверді частки відокремлюються від газового потоку спільним впливом гравітаційних і інерційних сил, що обумовлені поворотом газового потоку. Ефективність очищення газу від часток розміром 25...30 мкм звичайно складає 65...85 %.
Простота конструкції й ефективність на рівні 80 % і більш для часток розміром не менш 20 мкм відрізняє жалюзійні пиловідділювачі, у яких частки пилу виділяються під дією інерційних сил.
У пилоосаджувальних чи пилових камерах пил випадає під дією сили ваги. Основними недоліками їх є значні розміри, складність очищення і низька ефективність, особливо для тонких фракцій. Тому в даний час вони використовуються тільки для попереднього очищення, особливо при високій початковій концентрації пилу.
Високий ступінь уловлювання найтоншого пилу (до 99,9. % і більш) забезпечують рукавні (тканинні) фільтри, у яких очищення газів при фільтруванні через пористу перегородку заснована на осадженні пилу під дією декількох сил: інерції, адгезії, броунівської дифузії, електростатичних і інших. У реальних фільтрах гравітаційний механізм осадження часток не грає помітної ролі внаслідок малих швидкостей витання часток у порівнянні зі швидкістю фільтрації. Цей ефект стає помітним лише при фільтрації аерозолю з частками діаметром 1 мкм зі швидкістю менш 0,05 м/с.
Інерційний ефект осадження часток практично відсутній при русі часток розміром менш 1мкм зі швидкістю менш 1 м/с. Броуновський рух викликається зіткненням твердих часток розмірами менш 0,5 мкм із молекулами газу. Зі зменшенням розміру часток підсилюється вплив електричної сили в порівнянні із силою інерції.
Важливу роль у загальній здатності, що уловлює, грає адгезія пилових часток на волокна. Ефективність адгезії залежить від властивостей фільтруючого матеріалу, співвідношення характерних розмірів пір і часток і зменшується з ростом швидкості часток.
Крім цих механізмів осідання часток пилу дуже значимі такі процеси, як фільтрування часток шаром осаду, що утвориться на вхідній поверхні, а також процес поступового закупорювання пір шаром осаду і т.п.
За типом перегородки розрізняють фільтри з зернистими шарами (нерухомі свободнонасипні матеріали, псевдоожиженні шари); із гнучкими пористими перегородками (тканини, повсті, губчата гума й ін.); з напівтвердими пористими перегородками (в′язані і ткані сітки, пресовані спіралі й ін.); із твердими пористими перегородками (пориста кераміка, пористі метали й ін.).
По конструкції тканьові фільтри поділяють на рукавні і пакетні, по системі регенерації тканини - на механічні (струшування) і пневматичні (зворотної, соплової, пульсуючої продувки і тощо).
Однією з умов нормальної роботи фільтрів є підтримка температури газів, що очищаються, у визначених межах: з одного боку, вона не повинна перевищувати максимально припустиму для матеріалу фільтра, а з іншого боку - на 15.. .30.З бути вище температури крапки роси. Фільтри використовують для тонкого очищення повітря з концентрацією домішок не більш 50 мг/м3, якщо початкова концентрація домішок більше, те очищення ведуть системою послідовно з'єднаних пиловловлювачів і фільтрів.
До недоліків тканьових фільтрів відносяться їхня значна металоємність і великі розміри, тому що фільтрування газів відбувається при малих швидкостях - 15...20 мм/з, для фільтрів з імпульсною продувкою - 50...75 мм/с. Це на 1...2 порядку менше швидкостей газу в робочій зоні електрофільтра і на 2...3 порядку менше, ніж у циклоні.