1 − вхід запиленого газу;

2 − рукава;

3 − корпус фільтра;

4 − повітрохід очищеного газу;

5 − повітрохід продувного повітря;

6 − механізм струшування;

7 − клапани;

8 − бункер для збору пилу

Рис. 3.3. Рукавний фільтр

Запилений газ, що надходить через вхідний патрубок у нижню частину корпуса фільтра, підводиться всередину рукавів. Після проходження через фільтруючу тканину очищене повітря видаляється з апарата. Частки пилу осідають на фільтруючій поверхні рукава, у результаті чого його опір поступово збільшується. Коли воно досягає деякого граничного значення, фільтр переводиться в режим регенерації. Найчастіше регенерація здійснюється зворотною продувкою. Для підвищення ефективності регенерації рукавів їх можуть струшувати за допомогою спеціальних механізмів. Камери фільтра переводять у режим регенерації по черзі й у такий спосіб забезпечують його безперервну роботу.

Ступінь очищення від дрібнодисперсного пилу в рукавному фільтрі може досягати 99,9%. Швидкість проходження газу, що очищується, через фільтруючу тканину становить 0,5−1 м/с.

Волокнисті фільтри призначені для очищення від пилу слабо запилених потоків потоків повітря з концентрацією пилу не більше 5 мг/м³. Вони являють собою пористі перегородки, складені з безладно розташованих рівномірно розподілених по перетину волокон (рис. 3.4)

Рис. 3.4 Волокнистий фільтр

1 − вхід газу;

2 − вихід газу;

3 − бокова стінка;

4 − фільтруючий матеріал