Очистка стічних вод
35

60 м у с. Ужачин. Після чого вода по само стічним трубам за рахунок різниці рівнів висот поступала до споживачів.

Електрична енергія вироблялась генераторами, що оберталися дизельними установками. Потужність насосів, що робили у ті роки відповідало 10-20 м3/год.

У 1035-1037 p.p., коли місто перевели до категорії міст обласного підпорядкування, було вирішене питання про будівництво 2-ї черги водопровідної станції лівого берега річки Случ села Смолка, яка була побудована у 1937 р. і складалася з:

  •     насосної станції І-го та ІІ-го підйомів;
  •     2-х вертикальних відстійників місткістю 400 м3 кожен;
  •     4-х швидких фільтрів загальною площею 50 м2;
  •     резервуарів чистої води місткістю 900 м3.

Потужність встановлених насосів відповідала 10-50 м3/год, а потужність всієї станції була розрахована на 700 м3 на добу.

Для розподілу і напору води споживачам була побудована водонапірна башта, висотою 28 м в районі міського парку. До 1941 р. потужність водонапірних станцій лівого та правого берегів складала 1000-1300 м³ на добу.

У 1946 р. за рахунок коштів місцевого бюджету у місті спорудили 3 роздавальних пункти води - водорозбірні будки: вул. Чернишевського, вул. Кірова, вул. Р.Люксембург, з яких воду наливали в пересувну тару (бочки на підводах) і розвозили по подвір'ях за плату. У 1949 р. встановили ще 6 водорозбірних стояків з пробковими кранами До цього часу воду споживали такі підприємства: хлібозавод, пивзавод, міська лікарня, міська лазня, молокозавод, завод сільгоспмашин, 2 військових містечка (вул. Червоноармійська, Привокзальна).

У 1959-1960 р.р. побудовано дюкер через р. Случ, в результаті чого мешканці правого берега отримали воду. У 1964-1965 p.p. побудували 2 вертикальних відстійника, що дало можливість збільшити продуктивність очисних споруд з 1300 до