Вступ

У XXI столітті людство вступило в нову фазу розвитку міжнародних відносин. Вона характеризується розширенням і поглибленням міжнародного економічного, політичного і культурного співробітництва, інтенсифікацією процесів інтернаціоналізації і глобалізації. Світова спільнота прагне до більшої інтеграції, більшої передбачуваності, зміцнення механізмів організації та управління розвитком. Повсюдно відбувається зміцнення наднаціональних структур, що є необхідною умовою успішного просування вперед.

У цих умовах як не можна більш актуальним стає вивчення досвіду і діяльності міжнародних організацій, що поступово стають центрами координації зусиль з вирішення глобальних проблем. Прискорення темпів розвитку несе з собою нові загрози і виклики, що вимагають адекватних дій з боку міжнародного співтовариства. Враховуючи, що однією з умов демократизації міжнародних відносин стає принцип субсидіарності. Очевидно, що першими ці виклики зустрінуть саме регіональні організації, зокрема Африканський Союз (African Union, AU) - регіональна міжнародна міжурядова організація що об'єднує 52 держави Африки, створена 26 травня 2001року на базі Організації африканської єдності (ОАЄ). African Union є на сьогодні найбільшою регіональною організацією, що об'єднала практично всі держави Африканського континенту.

Створена на основі принципів африканської солідарності та єдності ОАЄ з перших днів своєї роботи сконцентрувалася на боротьбі за повне звільнення держав Африки від колоніальної залежності.

Другим пріоритетним напрямком діяльності стала боротьба за ліквідацію режиму апартеїду в Південній Африці і всіх форм расової дискримінації. При цьому організація продемонструвала дивовижну твердість і рішучість, зумівши мобілізувати зусилля всіх держав континенту і привернути увагу світової громадськості до даних проблем, що, в кінцевому підсумку, забезпечило успіх її задумів.