Шанхайська організація співробітництва
17

 Росія в цій компанії виявилася на останньому місці, що втім, анітрохи не применшує її значущості в ШОС. Саме Росія та Китай є фактичними керівниками Організації, і багато експертів розглядають ШОС як механізм співпраці цих двох «стовпів» континенту. Крім того, Організація є механізмом «упорядкування» Центральної Азії - чим займаються, знову ж таки, Росія і Китай, витісняючи звідти США. Економічна складова у діяльності ШОС не поступається за значимістю політичному взаємодії.

Тема економічної взаємодії в рамках Шанхайської Організації Співробітництва незаслужено залишається в тіні на тлі тієї уваги, яка приділяється співпраці шести країн-членів Організації у боротьбі з тероризмом, екстремізмом, сепаратизмом, наркотрафіком. Це чи обґрунтовано, оскільки не дає повного уявлення про суть ШОС, підживлює різні домисли про її суто силовому профілі.

Важливість економічної залишає ШОС спочатку відзначалася всіма державами-членами. У Декларації про створення організації, її базовому документі - Хартії - чітко записано, що однією з основних цілей ШОС і найважливіших завдань, які вона покликана вирішувати, є сприяння всебічному і збалансованому зростанню, соціальному і культурному розвитку в регіоні.

В даний час на економічному рівні в ШОС ведеться активна робота. Основні напрямки та цілі економічного співробітництва визначено в Міжурядовій меморандумі про основні цілі та напрямки регіонального економічного співробітництва, початок процесу щодо створення сприятливих умов у сфері торгівлі та інвестицій. Документ був прийнятий ще у вересні 2001 року на першій зустрічі глав урядів держав-членів. У вересні 2003 року на засіданні Ради глав урядів (прем'єр-міністрів) була затверджена Програма багатостороннього торговельно-економічного співробітництва шести країн.

Вона орієнтована на тривалу перспективу - до 2020 року. А в середньостроковій перспективі - до 2010 року - ставиться завдання сформувати в ШОС стабільні, передбачувані, транспарантного правила і процедури, що стосуються торгівлі та інвестицій, розробити спільні проекти і програми, а також створити систему підтримки пріоритетних напрямів з метою розвитку торговельно-економічного співробітництва.