Шанхайська організація співробітництва
3

Вступ

 

 

 

Ефективність діяльності Шанхайської Організації пояснюється тим, що:

- в країнах-членах Організації (Росії, Китаї, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані та Узбекистані) проживає понад чверть всього населення планети;

- на їх території зосереджена значна, а в ряді випадків - основна частина різноманітних природних багатств планети, будь то мінеральних, рослинних або біологічних;

- що члени ШОС володіють значним військовим потенціалом.

Сукупність цих матеріальних чинників, як і прагнення членів Організації послідовно дотримуватися зовнішньополітичного курсу, що відповідає їх власним національним інтересам, перетворює ШОС в один з найбільш авторитетних полюсів впливу на сучасні міжнародні політичні та економічні відносини.

Більш того, можна без перебільшення стверджувати, що створення ШОС відноситься до числа найбільш важливих подій після закінчення «холодної війни», які стали дуже переконливим спростуванням теорії і практики однополярного світу.

Поточна діяльність ШОС і особливо перспективи її подальшого розвитку викликають появу різноманітних оцінок і характеристик.

Сьогодні точаться суперечки з приводу того, що ж є або повинна стати основним змістом діяльності ШОС. Одна частина спостерігачів сприймає цю організацію як об'єднання держав, які прагнуть домогтися регіональної безпеки переважно економічними методами. Інша - схильна розглядати ШОС як формується військово-політичний блок з антизахідної спрямованістю (свого роду східне анти-НАТО).

Настільки ж різні оцінки ролі та місця в цій організації найбільших її членів - Росії і Китаю, а також складається характеру відносин між ними.