Закон єдності та боротьби протилежностей
7

 

2. Протиріччя, їх основні типи і види

 

Єдність світу виражається в загальному зв'язку явищ і предметів, у наявності в усіх видів матерії таких універсальних атрибутів, як рух, простір, час, здатність до саморозвитку тощо, а також в існуванні загальних закономірностей буття, які діють на всіх рівнях структурної організації світобудови.

Однак єдність світу не можна трактувати як його одноманітність, як просте нескінченне повторення існуючого, оскільки в природі є незліченна кількість якісно різних структурних рівнів матерії (атомні ядра й «елементарні» частки, атоми й молекули, космічні системи різних порядків), на кожному з яких діють різні специфічні закони руху. Ґрунтуючись на єдності явищ природи, наявності у світі загальних властивостей і закономірностей розвитку, людський розум здатний достовірно їх пізнати й використати в організації життєдіяльності соціальних структур різного рівня.

Сучасний світ - складноорганізована соціальна система, яка поєднує соціальні елементи, якісно різні за природою й властивостями (релігії, цивілізації, культури, держави, народи, субетноси), але які мають і певну єдність, зумовлену культурними, політичними й економічними умовами загальнопланетарного соціального розвитку.

При цьому кожна соціальна система самокерована, оскільки закони, хоча й об'єктивні, виявляються лише в людській діяльності. Усе це свідчить про неадекватність у глобальному масштабі будь-якої моделі соціального розвитку, абсолютизуючої тенденцію до уніфікації світу за стандартами однієї цивілізації.

Кожний об'єкт містить протилежності, які перебувають у нерозривній єдності. Немає протилежностей без їх єдності і немає єдності без протилежностей. При цьому єдність протилежностей відносна, тимчасова, а боротьба протилежностей абсолютна і постійна. Цей закон пояснює об'єктивне внутрішнє джерело кожного розвитку й розкриває конкретну єдність загального різноманіття. Принцип розвитку