Держави ГУАМ є боржниками Російської Федерації: на 1 серпня 2010 р. офіційний державний борг України перед Росією становив 1,974 млрд. дол., або 18,8% загального обсягу зовнішньої заборгованості України (близько 10 млрд. дол. на 1 листопада 2010 р.). Зберігається грузинська заборгованість перед Росією за електроенергію - 46,4 млн. дол. і природний газ — 83 млн. дол. Тому, ймовірно, заяву про утворення зони вільної торгівлі сьогодні слід розглядати швидше як гіпотетичне явище, а ніж об'єктивне. Залишаються значні труднощі на шляху взаємодії держав ГУАМ, що полягають не тільки в економічній неспроможності партнерів, а й у геостратегічній перспективі.

Вихід Узбекистану робить об'єднання суто європейським, а сумнівні вимоги Молдови (з приводу зміни вже запланованого маршруту трубопроводу Одеса — Броди, в чому відчувається і російський вплив) сіють сумніви щодо її подальшої участі в ГУАМ, що також не є корисним для об'єднання. У просторі ГУАМ існують негативні тенденції, що гальмують його економічний розвиток. Майже кожна країна стикається з внутрішніми конфліктними ситуаціями (Абхазія, Нагірний Карабах, Придністров'я тощо).

До ГУАМ увійшли країни, які мають проблеми з Росією у військовій сфері: в Україні базується Чорноморський флот РФ, у Молдові - залишки російської армії, у Грузії залишаються російські військові бази, Азербайджан стривожений посиленням військової присутності Росії у Вірменії тощо.

Регіон перебуває в оточенні нових і колишніх ядерних держав. У цьому просторі спостерігається утворення своєрідного вакууму безпеки, для подолання якого потрібні спільні зусилля країн регіону за підтримки всіх зацікавлених держав і структур міжнародної безпеки. Учасники об'єднання провідну роль відводять Україні і покладають на неї певні надії як на стабілізатора і гаранта стабільності в конфліктних регіонах СНД.

Україні необхідно поліпшити своє політичне та економічне становище, сприяти інтеграції країн ГУАМ у світову спільноту, піднести власний регіональний вплив, розширити перспективні ринки збуту за рахунок створення багатовекторної системи співробітництва з країнами Чорноморсько-Каспійського регіону. Своєю участю в ГУАМ Україна отримала шанс скористатися з реальної геополітичної ситуації. Перспективи вбачають в активізації зусиль із врегулювання так званих «заморожених конфліктів» в Абхазії, Нагірному Карабаху і Придністров'ї; від 2001 р. проводяться регулярні політичні консультації у форматі «ГУАМ — група Ріо».