.
Щодо перспектив об'єднання існують різні прогнози, від оптимістичних, що ГУАМ стане самостійною потужною і впливовою організацією і до неї почнуть приєднуватися нові члени, як-от Болгарія, Бразилія, Греція, Казахстан, Польща, Румунія, Словаччина, навіть Росія, — до самих песимістичних, тобто про її повний розпад. Про можливе реформування ГУАМ можуть опосередковано свідчити заяви Президентів України і Грузії (14 серпня 2005 р.) про утворення нової структури балтокаспійсько-чорноморського об'єднання — Організації за демократію і економічний розвиток — ГУАМ.
Нині організація перебуває в досить невизначеному стані. З одного боку, починаючи від 2001 р. інтеграційні процеси в середині організації стали активнішими, відбувається процес інституалізації, підписано низку важливих угод, зростає її значення на міжнародній арені. ГУАМ трактують як самостійний суб'єкт міжнародних відносин, що свідчить про зміцнення його позицій. З другого боку, ще й досі не розроблено прагматичних проектів, які б зацікавили всіх учасників; не консолідовано інтересів; не сформовано спільної структури і не визначено місця в новому геополітичному просторі Європи, Чорноморському і Каспійському регіонах. Тому сьогодні говорити про віддалену перспективу розвитку організації практично неможливо.
Кількість негативних факторів, що впливають на майбутню долю організації, переважають, а їх оціночний статус часто вищий, ніж у факторів позитивних. Можна підсумувати, що Україна у проведенні своєї зовнішньої політики надзвичайно зацікавлена в діяльності ГУАМ, розвитку співробітництва з її учасниками у різноманітних галузях. Необхідно враховувати й те, що країни ГУАМ виявили глибоку прихильність ідеї створення надійного поясу безпеки між Європою, Кавказом і Азією, що пролягатиме територіями учасників. Водночас, зважаючи на сильний вплив у Чорноморсько-Каспійському регіоні зовнішніх чинників та неможливість країнам-учасницям через свою слабкість самостійно протистояти їм, очевидно, майбутнє ГУАМ залежатиме від позиції США, ЄС, Росії, Туреччини, Ірану тощо.