Вступ
Сучасний світ - дедалі більш прагматичний та раціональний, втім, непідвласний теоріям, які, щонайкраще, лише пост-фактум намагаються пояснити процеси, що відбуваються в його політико-економічних сферах, - приховує або навіть приховується за дихотомією буття. Глобалізація як процес взаємопроникнення економік для спільного процвітання, в інтерпретаціях її адептів, до реальності, що провокує зубожіння одних країн за рахунок інших, в очах антиглобалістів, не лише сприяє реалізації чотирьох свобод, але й відбраковує неефективне та штучне, провокуючи до відчутних кроків уряди країн, які прагнуть скористатися її перевагами.
Сама по собі глобальна уніфікація, штовхаючи країни до тісної взаємодії, змушує віднаходити і розвивати їхнє власне неповторне. Глобальний попит формує глобальний інтерес та продукує новаційні зрушення, трансформуючи не лише економічну карту світу, але й впливаючи на політичне забарвлення держав. Регіональні угоди - чи то як протидія глобальному, чи, навпаки, як його модель у мініатюрі - не убезпечують країни від впливу світових потрясінь, яскравим прикладом чого стала фінансова криза 2008-2009 років, наслідки якої яскравими темпами падіння зафіксовані в економічних звітах.
Жодне регіональне угруповання не змогло протистояти дії ще одного прояву глобального взаємовикористання - фінансових бульбашок, які, абсолютизуючи можливості капіталу і підтримуючи міф про надможливості економічного розвитку як окремих країн розвинутих так і держав, що розвиваються, вщент знищили ілюзорну віртуальну надбудову реальної економіки у світовому масштабі, щойно досягли піку її перегріву.
Сумісність нового регіоналізму з глобалізацією, порівняння можливостей реалізації економічного потенціалу держав за межами та всередині регіональних угруповань опинились в ракурсі дослідницького інтересу багатьох науковців, втім єдність предмету вивчення демонструє різноманіття поглядів на майбутнє космополітизованої світової економіки та антагоністичних регіональних блоків. "Відкритий регіоналізм" пов'язують з політикою, спрямованою на усунення перешкод на шляху торгівлі в межах регіону при збереженні незмінних зовнішніх тарифних бар'єрів. В певній мірі, нові "відкриті" регіональні угоди стали відповіддю на зростання конкуренції під впливом глобалізації та водночас спробою скористатися перевагами останньої.