7. Дискусійний характер спілкування в аудиторії та рівень його моральності

Суперечка в аудиторії - це зіткнення різних думок, під час якого кожна із сторін відстоює свою позицію. У науці природа суперечки розглядалася неодноразово. Найкраще це зробив С. І. Поварнін. Його книга «Суперечка. Про теорію та практику суперечки» - перша спроба серйозно розібратися в цій проблемі.

Єдиної класифікації суперечки в науковій та методичній літературі немає. До основних факторів, що впливають на визначення виду суперечки, належать її мета, моральна та соціальна значущість предмета, форма та кількість учасників обговорення.

За метою суперечки поділяються на такі:

- суперечка як засіб пошуку істини. Вона використовується для перевірки якоїсь думки, ідеї. Із глибини віків до нас дійшов афоризм: «У суперечці народжується істина»;

- суперечка як переконання іншої сторони. Досягти його можна лише тоді, коли відправник сам глибоко переконаний у предметі обговорення, а інша людина готова до сприймання;

- суперечка заради перемоги. Для деяких людей головне - перемога в будь-який спосіб. Вони керуються тезою «переможців не судять». Останнє слово завжди намагаються залишити за собою;

- суперечка заради суперечки. Іноді такий вид суперечки називають «суперечка-спорт». Людині подобається сам процес, для неї не так важливо, про що йдеться і які будуть результати;

- суперечка заради доказів, а не заради думки. Тих, хто сперечається, понад усе цікавить, як можна довести чи спростувати певне положення;

- суперечка як гра. Тут мета - домогтися спростування опонентом його першої тези. У цьому разі можна користуватися для відповіді лише словами «так» чи «ні».