Вступ

Мета спілкування однієї людини з групою є передати інформацію, знання, оцінки і враження. Така форма спілкування потребує знань з етики та психології, певних умінь і навичок. Аудиторією може бути приміщення де читаються лекції, або люди які слухають цю лекцію.

Людина, яка перебуває в аудиторії, є водночас і об'єктом, і суб'єктом інформаційно-комунікативного впливу. З одного боку, вона сприймає інформацію, яку до неї надсилає відправник, а з іншого - впливає на відправника, задовольняючи свій попит і використовуючи метод зворотного зв'язку.

В давні часи говорили: «Слово наполовину належить тому, хто говорить, а наполовину - тому, хто слухає». Для людини, яка виступає в аудиторії (промовця, оратора, лектора), характерне публічне мислення і мистецтво говоріння, а для тих, кому вони адресовані, характерною є діяльність, пов'язана зі сприйманням і розумінням того, що вони чують і бачать, тобто мистецтво слухання.

Кількість людей в аудиторії може бути різною - від кількох осіб до великої групи людей. Це залежить від цілей тих, хто організовує лекцію, і можливостей приміщення, де вона відбувається. Усіх їх об'єднує спільна діяльність з приводу того для чого вони зібралися.

Люди, котрі слухають лекцію, стають сукупним суб'єктом спілкування, бо їх об'єднують мета, мотиви, інтереси. Проте кожен лишається особистістю зі специфічно вираженими своїми цілями, мотивами, інтересами, які можуть не збігатися повною мірою з груповими. У процесі спільної діяльності нерідко створюються умови для розв'язання таких проблем, які не під силу окремій особистості. Групове рішення, у прийнятті якого брала участь особистість, для неї стає більш значущим, аніж власне.