Таким чином, підсумки соціально-економічного розвитку України у 2007 р.

засвідчили надзвичайні труднощі інституційного та структурного характеру на шляху від екстенсивної моделі економіки, яка склалася в Україні у попередні роки, до новітньої економіки європейського типу. Урядом зроблено лише перші кроки щодо створення відкритого конкурентного середовища, підвищення відкритості ринків, забезпечення соціальної спрямованості економіки. Це обумовлює значну глибину та амбіційність завдань соціально-економічної політики у коротко- та довгостроковій перспективах.

2. Забезпечення соціальної спрямованості економічного розвитку України

В Україні належить вирішити низку стратегічних проблем:

1. Демократизація економічних відносин. В економічній сфері демократизація

передбачає формування повноцінної інституційної структури ринкової економіки, гарантування захисту та реалізації прав власності, забезпечення рівноправності суб’єктів господарювання.

2. Розвиток “економіки знань”. Настав час “економіки знань”, коли наука

інтенсивно трансформується у потужну виробничу силу.

3. “Гуманізація” економіки. Нагальним завданням є встановлення прямої залежності між показниками економічного розвитку та рівнем добробуту громадян України.

4. Зростання відкритості економіки. Ефективна участь у світових економічних

процесах вимагає посилення відкритості національної економіки. До цього спонукають майбутній вступ України до СОТ, розширення ЄС, інтеграційні процеси на пострадянському просторі й формування ЄЕП, зміна кон’юнктури світових ринків та посилення конкурентного тиску на традиційних ринках українського експорту.