Базою індексу називають вибірку підприємств-емітентів, ринкові вартості акцій яких використовуються для розрахунку індексу. Підприємства, що входять до бази індексу, мають визначати розвиток галузі чи економіки в цілому, а також відрізнятись надійністю та стійкістю. Коливання цін на акції цих підприємств мають тісно взаємодіяти з загальними тенденціями зміни ринкових цін. Зважування може проводитись за ринковою вартістю акцій або за ринковою капіталізацією корпорацій, що входять до бази індексу. Для усереднення використовують середнє арифметичне та середнє геометричне вибраних значень.[10]
Найбільш поширені типи фондових індексів — цінові середні та індекси, зважені за ринковою вартістю акцій чи зважені за обсягом ринкової капіталізації певної групи корпорацій.
1. Цінові середні розраховують на основі середнього арифметичного або середнього геометричного як суму цін або середню ціну певної групи акцій. Індекс, обчислений за формулою, відображає середню ціну акції, розраховану на основі середнього арифметичного:
де Р1 — ринкова ціна акції і-ї корпорації, що входить до бази індексу; п — кількість корпорацій у базі.
Наступний індекс також визначають на основі середнього арифметичного, але зважується він за ринковою вартістю акцій
де к — дільник, який забезпечує рівність значення індексу на момент початку розрахунку деякій заданій величині:
де D20 — значення індексу на момент початку розрахунку.
За методом арифметичного середнього розраховують індекси Dow Jones & Company (США), Nikkei (Японія) та ін.
Індекс, що розраховується на основі геометричного середнього, має вигляд: