Законодавством передбачено, що для укладання договору страхувальник подає страховикові письмову заяву встановленої форми або іншим способом повідомляє про свій намір укласти договір страхування. Для письмового визнання договору страхування необхідна не тільки письмова заява страхувальника, інші документи, документи встановлені відповідними правилами страхування, а й письмова згода страхової організації на укладання такого договору, підтвердженням якої є страхове свідоцтво (страховий поліс), видане страховиком.

Оферта не відразу приймається страховиком. Йому необхідно час, щоб вивчити і обміркувати запропоновану страхувальником пропозицію. Крім того пропозиція повідомляється агенту, який не вправі видати акцепт. Обов'язок останнього повідомити страховика про оферту. А тому існує певний період часу між повідомленням оферти і виявленням акцепту.

Частіше «повідомлення» видається на певний строк. Якщо в документі строк не вказаний, то «повідомлення» вважається таким що діє протягом наступних періодів:

1) до моменту виявлення акцепту і видачі полісу;

2) до моменту повідомлення страховиком відмови від оферти;

3) до моменту повернення страховиком усіх сум, сплачених страхувальником.

«Повідомлення про страхове забезпечення» є само по собі ніби договором страхування, хоча і не містить відповідних його умов. На практиці вважається, що «повідомлення» діє на тих же умовах, на яких частіше укладає договори дана компанія.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди за всіма його істотними умовами. Тому акцептом може бути тільки прийняття тих умов, що містяться в оферті.

Якщо видається поліс, що містить інші, не передбачені офертою умови, такий акт не визнають договором. І це означає, що згідно такого полісу, страховик не вправі вимагати премії, а страхувальник не в змозі розраховувати на страхову компенсацію.