Портфельний аналіз у системі прийняття рішень. Управління конкурентоспроможністю потенціалу підприємства
5

- наявністю в портфелі підприємства ресурсів і можливо­стей, які використовуються у різних стратегічних одиницях бізнесу. Бо якщо портфель видів бізнесу будується на спільній виробничій системі, то він менш вразливий від впливу середовища порівняно з тим, який будується на зовсім різних виробничих вимогах для кожного виду діяльності.

До розвитку названих чотирьох компонентів портфельної стратегії потрібно підходити досить уважно. Адже розвиток одного із них переважно приводить до пригнічення решти. Приміром, максимізація гнучкості (надмірна диверсифікація) дуже можливо може привести до зниження синергізму.

Процес побудови і балансування портфеля біз­несів - доволі складна справа. Вона і є предметом портфель­ного стратегічного аналізу.

Портфельний аналіз означає розробку портфельної стратегії, тобто формування складу і структури стратегічно­го портфеля багатобізнесового підприємства, метою якого є досягнення високих конкурентних переваг, а, значить, висо­кої прибутковості в майбутньому за рахунок наявності різ­них напрямків діяльності, створення ефекту синергізму та використання інших можливостей спільної діяльності стратегічних одиниць бізнесу  підприємства, виходячи з умов середовища.

Аналіз портфеля бізнесів є основою стратегічного плану­вання. Адже, з одного боку, більшість підприємств є диверсифікованими, багатобізнесовими, а з другого - портфельний аналіз якраз і збалансовує діяльність всіх СОБ, що входять до складу підприємства, а також такі суттєві чинники бізнесу як ризик, надходження і розподіл грошей, впровадження нових і ліквідація окремих існуючих видів діяльності тощо. Він вста­новлює раціональну структуру, взаємозалежність окремих частин бізнесу. Портфель, як ціле, отже, значно відрізняється від простої суми його частин і набагато важливіший для під­приємства, ніж стан підрозділів останнього.

При здійсненні стратегічного аналізу послуговуються по­няттями «стратегічна одиниця бізнесу» та «стратегічна зона господарювання». Названі терміни, як новий спосіб сегментування ділового середовища підприємства, вперше застосувала фірма