Вступ

Класично, що  передумовою  Концепції  розвитку  банківської  системи  стала  банківська  криза. Причини  банківської  кризи  відомі:

-         об'єктивна  загальна  економічна  криза  і  падіння  виробництва;

-         вакуум  законодавства  спочатку, а  в  подальшому  -  численні  його  зміни;

-         нестабільність  грошової  одиниці;

-         відсутність  досвіду  управління  кредитним  портфелем  за нових  економічних  умов.

Безперечно  є  і  суб'єктивні причини, що  пов'язані  з  не  чітким чи безвідповідальним  керівництвом  банківською  справою  в  тому  чи  іншому  банку.

У широкому розумінні, комерційний банк – це будь-який банк, що функціонує на другому рівні банківської системи. Таке трактування комерційного банку характерне для української практики, в якій усі банки, крім центрального, називаються комерційними.

У вузькому розумінні комерційний банк – це банк, який виконує повний набір базових банківських операцій та єдиною метою має одержання максимального прибутку. Так, він характеризується у банківській практиці Німеччини, США та інших країн, у яких, поряд з групою комерційних банків, діє велика група інших банків другого рівня, що не є комерційними.

Світова практика виробила два принципи побудови комерційних банків:

- принцип сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку;

- принцип універсальності, коли будь-які обмеження на діяльність банків на грошовому ринку знімаються.