Рис. 3. Взаємозв'язок обсягу виробництва продукції і витрат на її  виробництво

Функція витрат може бути описана таким рівнянням:

TC = ZC + VC

де TC загальні витрати;                  

ZC — постійні витрати;

VC — змінні витрати на одиницю продукції;

Визначення функції витрат здійснюється різними методами, зокрема:

1) метод аналізу облікових даних, який передбачає розподіл витрат на змінні та постійні щодо відповідного чинника на підставі даних з рахунків бухгалтерського обліку;

2)метод вищої—нижчої точки, який передбачає визначення функції витрат на основі припущення, що змінні витрати — це різниця між загальними витратами при найвищому та найнижчому рівнях діяльності;

3) метод кореляції (візуального пристосування) — це графічний підхід до визначення функції витрат, коли аналітик візуально проводить пряму лінію, беручи до уваги всі точки витрат;

4) інженерний метод, який полягає в тому, що на кожну статтю витрат встановлюються,    виходячи    з    технологічних    потреб,    нормативи    на використання ресурсів у натуральному виразі, а витрати планують шляхом множення цих нормативів на ціни;