Найбільш важливим результатом реформ в Угорщині та Польщі, на думку експертів, є те, що в обох країнах на сьогодні сформовані потрібні базові умови для довготермінового і сталого зростання, такого, яке може дозволити їм протягом найближчих 20 років досягнути стандартів Євросоюзу.

Важливими складовими успіху в цих моделях постсоціалістичної трансформації стали стрімкий розвиток і гнучкість приватного сектору, а також той факт, що уряди країн, реструктуризуючи державний сектор, змусили державні підприємства дбати про довгострокову перспективу. В Угорщині цього добилися завдяки прийняттю жорсткого законодавства про банкрутство та продажу найбільших компаній іноземних корпораціям. Польський уряд пішов на різке скорочення дотацій з бюджету, чим змусив держпідприємства продавати приватним компаніям свої збиткові підрозділи, залишаючи собі лише основний бізнес, аби вижити.

У жодній з республік СНД або в ватіканських країнах подібних реформ не проводили. Навіть у Чехії, країні, що за роки реформ змогла забезпечити зростання обсягу ВВП (в цілому й на душу населення) більш, ніж на 100 %, досі не зроблено важливого кроку перенесення акцентів у стимулюванні розвитку економіки від збиткових індустріальних гігантів на нові види бізнесу.