Джерелами інформації для проведення аналізу та виявлення ознак неплатоспроможності є дані фінансової звітності.

На вітчизняних підприємствах часто здійснюють аналіз характеру змін окремих статей балансу. Такий аналіз проводиться за допомогою горизонтального (часового) та вертикального(структурного) аналізу.

Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їхній основі будується порівняльний аналітичний баланс. У порівняльному балансі відображаються лише основні розділи активу і пасиву балансу. Він характеризує як структуру звітної бухгалтерської форми, так і динаміку окремих її показників.

Таким чином, співставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновки про те, через які джерела, в основному, відбувся притік нових коштів і в які активи ці нові кошти вкладені. Сама по собі структура майна і навіть її динаміка не дає відповідь на питання наскільки вигідно для інвестора вкладання грошей у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність можливостей для погашення боргів.

Горизонтальний та вертикальний аналізи доповнюють один одного. На практиці складають аналітичні таблиці, де одночасно використовують прийоми вертикального та горизонтального аналізів.

Контроль за надійністю функціонування системи обліку значною мірою покладається на службу внутрішнього аудиту. У функцію внутрішніх аудиторів входить не тільки перевірка документів і фінансової звітності, але і організація та постановка бухгалтерського обліку, контроль за дотриманням облікової політики.

Важливою сферою діяльності аудиторів є здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств з метою прогнозування ефективності їх розвитку, прийняття оперативних управлінських рішень і розробки різних рекомендацій, програм (складання бізнес-планів, прогнозів, проектів облікової політики тощо). Залежно до відносин з користувачами фінансової інформації, яка, в свою чергу, є об’єктом аналізу, виділяють зовнішній і внутрішній аналіз діяльності підприємства.