1. Комплексні підходи щодо оцінки стану підприємства: двофакторна модель z-розрахунок Альтмана, підхід У.Бівера

Однією з проблем, що виникла в процесі перебудови економіки України, є банкрутство суб’єктів господарювання. Основними причинами, що призвели до збільшення кількості фінансово неспроможних підприємств, виявилися негативні явища в економіці країни, загальне падіння обсягів виробництва, криза неплатежів і, як наслідок, – існування значної взаємозаборгованості, недосконалість законодавства в галузі господарського права та податкової політики, неефективний фінансовий менеджмент.

Крім того, зростання кількості банкрутів в країні зумовлював той факт, що становлення українського інституту банкрутства в системі економічного та правового регулювання підприємницьких відносин відбувалось у той час, коли кризові процеси після розвалу єдиного загальнодержавного народно-господарського комплексу з боку молодої держави були абсолютно некерованими.

Затримка в здійсненні реальних економічних реформ, гіперінфляція, недоліки в приватизації, упущення в податковій та грошово-кредитній політиці призвели до зростання масштабів “тіньової” економіки. Внаслідок цього багато підприємств стали заручниками таких умов, тобто штучними банкрутами. А чинне тогочасне законодавство було позбавлене механізму, який міг би відокремити реальних банкрутів від штучних. У результаті – банкрутство в нашій країні стало масовим явищем, охопивши майже всі галузі та регіони.

В умовах ринкової економіки одним із пріоритетів державної політики є оздоровлення господарського середовища. Від діяльності держави за цим напрямом залежить, насамперед, поліпшення бізнес-середовища та інвестиційного іміджу країни. Наприклад, цьому сприяє ефективне функціонування інституту банкрутства.