Маркетингова діяльність, яка в рамках ІІС спрямовується на дослідження інвестиційного та інноваційного ринків, набуває нових функцій і розширює можливості управлінської підсистеми по ресурсному забезпеченню процесу оновлення основних фондів залізниці.

Використання такого підходу до фінансування інноваційних проектів дозволяє реалізувати раціональні методи організації та управління інвестиційними та інформаційними потоками, що забезпечує раціональне використання всіх видів ресурсів, а також оптимізацію грошових та інформаційних потоків.

Створення ІІК на залізничному транспорті це результат подальших інтеграційних процесів між суб’єктами інноваційно-інвестиційної та виробничої сфер, які відкривають новий якісний етап у розвитку відновлювальної діяльності, що забезпечує технологічну єдність ланок інноваційного ланцюга – від фундаментальних і прикладних досліджень до тиражування нової техніки і технологій. Формування ІІК є втіленням теорії ІІС в практику відновлювальних процесів на залізницях країни.

Дослідження існуючих тенденцій комплексоутворення, організаційних форм і структур управління інноваційним розвитком залізничного транспорту показує на необхідність прискорення процесів формування і розвитку ІІС та ІІК і потребує як удосконалення процесу управління інноваційним розвитком, так і стимулювання міжгалузевих зв’язків в ході інноваційної діяльності тощо.

Темпи економічного зростання залізничного транспорту залежать від техніко-технологічного рівня та ефективного функціонування його складових – суб’єктів господарювання, з яких сформований відновлювальний потенціал. Впровадження поняття “відновлювальний потенціал залізничного транспорту” дозволяє охарактеризувати, розкрити та дослідити організаційно-економічні, науково-технологічні та виробничі можливості галузі.