Органiзаторами торгівлi на бiржовому ринку цiнних паперiв виступають фондовi та спецiалiзованi бiржi з торгiвлi ф'ючерсними та опцiонними контрактами. На позабiржовому ринку торгiвля цiнними паперами здiйснюється через торговельно-iнформацiйнi системи, якi створюються торговцями цiнними паперами вiдповiдно до законодавства конкретної країни. Торгiвля акцiями вiдбувається переважно на бiржовому ринку, а облiгацiями - на позабiржовому.

5. Якщо взяти за характерну ознаку для класифiкацiї поняття глобальностi, можна здiйснити подiл фiнансових ринкiв на мiжнародний та нацiональнi. Останні, у свою чергу, можуть бути подiленi на ринки резидентiв та нерезидентiв.

На мiжнародному фiнансовому ринку активи, емітовані поза юрисдикцiею будь-якої однiєї країни, пропонуються інвесторам багатьох країн. Учасниками мiжнародного ринку виступають уряди, центральнi банки, фiнансовi iнститути, великi промисловi корпорацiї, а також мiжнароднi фiнансовi iнститути та органiзацiї. Основними фiнансовими iнструментами, що мають обiг на мiжнародному ринку, є єврокредити, єврооблiгації, євроакції та похiднi фiнансовi iнструменти ф'ючерси, форварди, опцiони, свопи.

Постiйний розвиток мiжнародних ринкiв та iнтеграцiйнi процеси на них сприяють розвитку світової економiки, оскiльки дають можливiсть кращого розподiлу фiнансових pecypciв у світовому масштабi. Водночас вони роблять бiльш взаємозалежними економiки рiзних країн i зменшують можливостi урядiв країн у регулюваннi процесiв на нацiональних фiнансових ринках.

6. Остання класифiкaцiя, на якій я зупинюсь, не має чiтко визначеної ознаки. Проте оскiльки oкpeмi сегменти вiтчизняного фiнансового ринку мають специфiчну структуру та механiзми функцiонування, є сенс видiлити такi складовi фiнансового ринку, як ринок цiнних паперів (фондовий ринок), валютний та кредитний ринки.