За даними ООН, у країнах на південь від Сахари за межею бідності живе половина населення, близько 60% населення Тропічної Африки недоїдає, в тому числі 40% дітей у віці до 5 років. Дитяча смертність тут у 10-12 разів вища ніж у розвинутих країнах, половина дорослих в Африці - неписьменні. Тільки 11% дітей закінчують школу, а в вузах вчаться - лише 1,4%.
Деяка допомога їм надається світовим співтовариством. В червні 1999 року їм було списано 70 мільярдів із 130 мільярдів доларів США із загальної заборгованості 30 країнам.
Десята частина золотих резервів МВФ буде продана, а це 27 мільярдів доларів, а гроші надійдуть для фінансування допомоги цим країнам.
До нових індустріальних країн належать Південна Корея, о. Тайвань, Гонконг, Сінгапур (Східна Азія), Бразилія, Мексика, Аргентина (Латинська Америка), а також Індія і Єгипет.
90-і роки показали, що крім НІК першої хвилі з'являються НІК другого ешелону - Малайзія, Таїланд, Індонезія, а в перспективі - третього - Туреччина, Філіппіни, Шрі-Ланка [4,c.118].
Значну увагу нові індустріальні країни приділяються регіональному економічному співробітництву. В 1967 році було створено асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Її члени Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, Сінгапур - проголосили своєю метою "прискорення економічного розвитку, становлення миру та стабільності у Південно-Східній Азії" а також:
взаємне забезпечення товарами, сировиною; будівництво спільних підприємств; безмитна торгівля у рамках асоціації.
Отже, в сучасний період в економічному розвитку відбувається диференціація між різними країнами та регіонами в залежності від його рівня (ступеня інтегрування у міжнародний поділ та кооперацію праці, забезпеченості головними факторами виробництва, територіально-географічних особливостей).