[5,c.105].
Після ІІ світової війни розпочалося відродження ринкових господарств розвинутих європейських країн шляхом їхньої американізації:
- світової валютної системи;
- вивіз американських товарів;
- широкомасштабне кредитування, як державне, так і приватне;
- інвестування відбудовчих процесів;
- перебудова індустріальних структур в Німеччині і Японії під контролем США;
- розвиток світової торгівлі, де важливу роль відігравала Англія.
Наслідком війни стали міжнародні валютні угоди, підписані в червні 1944 року представниками 44 країн на валютно-фінансовій конференції у Бреттон-Вудсі. Було вирішено створити Міжнародний Валютний фонд (МВФ), вироблено основні правила міжнародних валютних відносин:
- долар США поряд з золотом повинен був відігравати функцію резервної валюти;
- ціна золота - незмінна;
- курс валюти - твердий і контрольований.
Крім МВФ був створений Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), які повинні були виконувати роль міжнародних кредитних центрів.
В повоєнний час економічне становище країн Західної Європи було катастрофічним і негативно впливало на світову економіку. Перебудова економіки США відповідно до потреб мирного часу зумовила їхнє прагнення до перебудови міжнародних економічних відносин. Цій меті служив план Маршалла, названий в честь державного секретаря США Джорджа Кетлетта Маршалла (1880 - 1959).
В післявоєнний період господарський розвиток країн Західної Європи суттєво відрізнявся. Англія і Франція постраждали менше ніж Німеччина і Японія, які виявилися повністю залежними від країн - переможниць. Вони втратили свої колонії, виплачували величезні репарації