Вступ

Актуальність дослідження. Останнім часом стало очевидним, що програма економічних реформ в Україні потребує змін. Виникла необхідність у нових орієнтирах, у нових механізмах, що стимулюють прискорення перетворень. Типова програма реформи підприємства свідчить про початок якісно нового етапу в перебудові української економіки.

Підприємства багатьох галузей все глибше заплутуються у власних проблемах, у силу різноманітних причин не можуть провести реструктуризацію виробництва і власних фінансових зобов'язань перед кредиторами, впорядкувати бізнес-процеси, залучити інвесторів. І хоча рівень прибутковості більшості фінансових ринків знизився і здається, що грошовим потокам уже нікуди йти, крім як у реальний сектор економіки, вони туди поки не йдуть або направляються в недостатньому обсязі.

Багато українських підприємств не готові ефективно проводити інноваційну політику й освоювати кошти інвесторів. Як показує наш досвід, до числа ключових проблем підприємств варто віднести неефективність системи керування, у їхній діяльності відсутня інноваційна стратегія і багато хто стурбований тільки тим, як вижити сьогодні. І якщо взяти до уваги слабке знання ринку, неефективність фінансового керування, погане керування витратами, то стає ясним, що тільки зміною зовнішнього макроекономічного середовища інвесторів не змусиш вкладати кошти в такі підприємства.

Ще більш їх відлякує відсутність реальної відповідальності керівників підприємств перед акціонерами за наслідки прийнятих рішень, цілість і ефективне використання майна. Таким чином, реформа повинна спуститися з макрорівня на рівень конкретного підприємства, підприємствам необхідно провести реструктуризацію, реінжиніринг бізнес-процесів і навчитися жити в умовах ринку при створенні відповідних передумов і підтримки з боку держави.