Розділ 3. Висновки і рекомендації

Проведене дослідження дало змогу зробити такі узагальнення та висновки:

Важливе значення у здійсненні трансформаційних процесів в економічних системах перехідного періоду відводиться пошуку оптимальних форм зовнішньоекономічної співпраці. Аналіз розвитку світогосподарських зв’язків говорить про прогресивну роль спеціальних територіальних утворень - вільних економічних зон - як каналів входження національної економіки в систему міжнародних економічних відносин.

Теоретичний аналіз багатьох визначень і класифікацій ВЕЗ дозволив віддати перевагу терміну «вільна економічна зона», який найбільш точно визначає суть даного утворення.

В роботі дається авторське трактування вільної економічної зони як обмеженої частини території держави, на якій встановлюється, законодавчо закріплюється і діє особливий (спеціальний) режим діяльності господарюючих суб’єктів в цілях активізації економіки та інтеграції її у світове господарство. Інші терміни та визначення цього поняття дозволяють уточнити вже існуючі класифікаційні схеми і розглянути їх у контексті досліджуваного об'єкта.

Вивчення особливостей механізму функціонування вільних економічних зон на основі галузевої критеріальної ознаки дозволило згрупувати ВЕЗ на п’ять основних типів: зовнішньоторговельні, торговельно-виробничі, науково-технічні, туристичні (або туристично-рекреаційні) та банківсько-страхові (або оффшорні). Запропонована класифікація є методологічною основою дослідження закономірностей розвитку ВЕЗ, формування основних вимог до визначення територіальних меж їх розташування і організаційно-методичних підходів до їх проектування.

Аналіз світового досвіду та еволюції розвитку вільних економічних зон доводить існування багатофункціональних і просторових їх варіацій. Таке розповсюдження і розгортання ВЕЗ пов’язане з їх швидким пристосуванням до нових різноманітних економічних, політичних та соціокультурних умов на міжнародному, національному, регіональному і локальному рівнях.