Суть державного регулювання інноваційної діяльності полягає в цілеспрямованому впливі органів державного управління на економічні інтереси інститутів інноваційної сфери.

Державне управління буде ефективним, коли заходи впливу будуть співвідноситись з власними цілями об’єкту регулювання і призведуть до реалізації певних управлінських рішень в процесі інноваційної діяльності. На сьогодні можна виділити такі основні функції державних органів в інноваційній сфері:

- акумулювання коштів на НДДКР та інновації;

- координація інноваційної діяльності;

- стимулювання інновацій;

- створення правової бази інноваційних процесів;

- формування інноваційної інфраструктури;

- регіональне регулювання інноваційних процесів;

- регулювання міжнародних аспектів інноваційних процесів.

Виконання цих функцій відбувається через відповідні форми та методи, що не повинні суперечити ринковим відносинам та не заперечувати використання заходів державного протекціонізму, коли це потрібно суб’єктам національної економіки.

2(17). Життєвий цикл нової продукції

На всіх етапах життєвого циклу інноваційного процесу виникає низка витрат, які є істотними, але водночас необхідними для інноваційного-активного функціонування підприємства. Недооцінка їх може призвести до кризи організації або навіть до банкрутства. Але, своєю чергою, підприємства, які не використовують новинки, приречені на крах.

Усі витрати на інноваційну діяльність можна розподілити за етапами інноваційного процесу: витрати на науку; технічні витрати; витрати на техно логічне оснащення; витрати, пов'язані з організацією реалізації інноваційної