Отже, розв'язання розглянутих проблем дозволить у найближчій перспективі забезпечити оптимізацію та підвищити ефективність функціонування національного продовольчого ринку України.
Перспективи ж подальших розвідок у даному напрямі мають охоплювати проблеми забезпечення екологічної чистоти національних продуктів харчування, зміцнення матеріально-технічної бази суб'єктів інфраструктури національного продовольчого ринку.
2.3 Проблеми інтеграції України у світовий ринок продовольства
Необхідність інтеграції України у світове господарство не викликає жодних заперечень. Це усвідомлюють усі учасники політичного та економічного процесів у країні. Проте реалізація її є надзвичайно складною справою й потребує спеціальних наукових досліджень, розроблення тактики і стратегії входження у світові господарські структури.
Значний внесок у розв'язання цієї проблеми зробили науковці А. Філіпенко, С. Злупко, С. Мочерний та інші. Йдеться про розроблення далекосяжної зовнішньоекономічної політики, яка поки що, на старті у ХХЇ століття, відсутня.
Треба врахувати, що за "місце під світовим сонцем" точиться гостра боротьба між пострадянськими та постсоціалістичними країнами. Тому, крім іншого, є небезпека бути обійденим сусідами із близького зарубіжжя. Це означатиме значні втрати для господарського розвитку.
Сказане підтверджується фактом великого узалежнення української економіки від зовнішньоекономічних зносин. Враховуючи розмір експортної та імпортної квот, можна стверджувати, що більшість товарів нині надходить на національний ринок або за посередництвом зовнішньої торгівлі, або виробляється з використанням іноземних сировини, комплектуючих чи технологій. До того ж географія цих зв'язків неабияка. Так, 2004 року Україна здійснювала зовнішньоторговельні операції із 198 країнами. [44, с. 145]