Чисті суспільні блага характеризуються неподільністю, неконкурентністю і невинятковістю. Неподільність зумовлює колективний характер споживання блага. Неконкурентність означає, що споживання блага одним індивідом не зменшує можливостей його споживання іншими, а граничні витрати доступу до блага додаткового індивіда дорівнюють нулю. Невинятковість означає неможливість перешкодити споживати це благо людям, які не заплатили за нього.

Невинятковість і неконкурентність зумовлюють виникнення своєрідного позитивного ефекту надання суспільного блага, відомого як „проблема безбілетників”. Якщо чимало громадян спробують уникнути участі у фінансовій підтримці громадських проектів, обсяг суспільного блага буде меншим за Паретооптимальний. Практично ця проблема вирішується державою за рахунок законодавчого визначення платників податків і обов’язковості їх стягнення.

Недосконалі блага характеризуються обмеженими можливостями використання, зумовленими географічним положенням або необхідністю мати ще додаткові приватні блага. Особливим різновидом суспільних благ є спільні ресурси (родовища корисних копалин, дикі тварини і риби в океанах і морях), які також характеризуються невинятковістю, але викликають суперництво – використання їх однією людиною зменшує можливості споживання інших людей.

Ринок неспроможний забезпечити громадян суспільними благами, тому держава стає основним їх виробником чи замовником, визначає оптимальну їх кількість і мінімізує витрати їх виробництва.

Оптимальним є обсяг суспільного блага, за якого сума граничних вигод всіх громадян від його споживання дорівнює граничним витратам суспільства на виробництво даного блага: MSB = MSC.

Чисте суспільне благо - благо, яке споживається колективно всіма громадянами суспільства незалежно від того, сплачують вони за нього чи ні. Чисте суспільне благо характеризується такими властивостями: невиборністю та невинятковістю споживання.